Методична робота
Важливою метою навчання в сучасних умовах є не передача готових знань учню, а вміння навчити його самостійно знаходити та відкривати знання, спираючись на особистісний освітній досвід. Для реалізації поставленої мети в навчально-виховному процесі використовуються інноваційні технології, нові стратегії педагогічної взаємодії.
Старогрецький філософ Сократ писав, що треба допомагати народженню істини в інших людях, а "не передавати" знання. Якщо "часто й по-різному запитувати учня, то в його голові починають "ворушитися" різні думки, спів ставляючи які, людина доходить до істини".
Продовжуючи цю думку, швейцарський психолог Жан Паже завважує, що навчаючи дитину "правильним відповідям", ми обмежуємо його можливості самому шукати і знаходити їх. Підвести учня до "потрібних висновків" споконвіку вважалося виявом педагогічної майстерності.
Сучасне навчання, що побудоване на інтерактивних методах, допомагає активізувати діяльність учнів для досягнення поставленої навчальної мети. Вміння поставити дитину в позицію дослідника при розв’язанні проблемної задачі, провести фасилітовану дискусію – це ті навички, котрі необхідні нині вчителеві, що освоює інтерактивні методи навчання.
Зупинимось на цьому питанні детальніше, а саме на проблемі впровадження інноваційних технологій вчителями нашої школи.
Вони керуються єдиним алгоритмом впровадження:
· вивчення завдань, визначених нормативними документами;
· аналіз стану успішності учнів і зіставлення даних із вимогами Держстандарту;
· побудова схеми перетворення педагогічної практики;
· пошук ідей рекомендацій, які можуть бути впроваджені;
· розробка програми (підсумок опрацювання), яка включає закономірності впровадження;
· відбір засобів: дидактичних, матеріальних, інформаційних, організаторських тощо;
· теоретична, методична, психологічна підготовка учасників впровадження.
Розроблений алгоритм є програмою дій педагогів, але наскільки готовими вони є до інноваційної діяльності, наскільки відкритими до цього процесу є діти?
І тут постає перша проблема. Контингент дітей нашої школи є своєрідним і дещо пасивним, хоча при правильній організації і готовим до сприйняття нового. Рівень успішності (а він у 71% учнів є середнім) дещо обмежує педагогів, але з іншого боку дає нові шляхи для пошуків та удосконалення. Наскільки педагоги готові змінити світ дітей на краще? Учитель інноваційної орієнтації – це особистість, яка здатна брати на себе відповідальність, а чи завжди педагог готовий відповідати за результат своєї праці? Учитель інноваційної орієнтації – це особистість, яка вчасно враховує ситуацію соціальних змін, а значна кількість учителів нашої школи працюють по-старому. Учитель інноваційної орієнтації – це особистість, яка удосконалює себе відповідно до нових завдань, має гнучке професійне мислення та високий рівень само актуалізації. Чи завжди більшість педагогів нашої школи мають потенційну готовність до нового виду діяльності?
Таким чином, частина вчителів школи ще не готова до інноваційної діяльності або не бажає її здійснювати.
Що є позитивним в цьому напрямку? Цікаво працює методична комісія вчителів гуманітарного циклу. За системою розвивального навчання працює вчитель російської мови та зарубіжної літератури Цвігун Д.Р., яка за мету своєї діяльності вбачає активізацію розумової і мовної діяльності учнів. У. Джеймс відмічав, що "легше приборкати божевільну ідею, аніж розбудити не існуючу", тому вчитель Цвігун Д.Р. грамотно спрямовує дискусію, створює атмосферу свободи висловлювань і творчості, вчить дітей вільно викладати свої думки, самостійно дивитися на світ, шанувати та цінувати думки інших. Велике значення вчитель надає зворотному зв’язку, що допомагає їй орієнтуватися в рівні засвоєння навчальної інформації, наявності інтересу до тієї чи іншої теми, ефективності тих або інших методів навчання.
Важливе місце в організації навчального процесу займає оцінювання знань учнів. На цьому етапі уроку вчителі української мови та літератури Єлькіна Г.М., історії Гогіна О.В., хімії та біології Олійник Л.І., географії Касумян І.Т., основ інформатики Тінішина О.О., використовують тестову технологію. Це тести як відкритої, так і закритої форми (альтернативні, множиною вибору, встановлення відповідності, відтворення послідовності або відтворення послідовності або розподілу); вчителями Єлькіной Г.М., Гогіною О.В. також використовуються тести напіввідкритої форми, які передбачають неповне або неточне формулювання відповідей. Запровадження цієї технології розвиває логічне мислення учнів, чітко відпрацьовує певні вміння та навички, в тому числі і навички аналізу. В рамках експерименту та дослідної проектної діяльності працює вчитель хімії та біології Олійник Л.І. (методичні комісії вчителів природ-математичного циклу).надаючи біології та хімії дослідно-проектної спрямованості, що реалізується через розвиток експериментальних умінь і навичок, вчитель формує особистість, готову до діяльності. В роботі використовує такі форми діяльності, як: лекції з проблемним викладом, проект, розв’язування задач практичного спрямування, складання опорних конспектів, схем, алгоритмів, задач; та види експерименту: демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, проектні роботи. Особливо слід відзначити і напрямок роботи цього вчителя –застосування дослідної проектної технології діяльності учнів. це дієвий засіб максимального наближення особистості д реального життя та залучення її до розв’язання конкретних завдань у просторі міжособистісного та сталого спілкування і співпраці.
Проблемне навчання на своїх уроках географії, ОБЖ використовує вчитель Касумян І.Т. Для більш ефективної роботи використовує групову роботу. Працюючи в групах, учні опиняються в середовищі, яке сприяє розвитку вмінь та навичок окреслення проблеми та визначення мети, збирання інформації, обговорення форми роботи та вироблення оптимальних шляхів її виконання та презентації. Усі форми роботи вчитель поєднує з інтерактивними методами навчання. Така форма організації навчального процесу сприяє створенню атмосфери зацікавленості кожного учня у роботі класу, заохочує учнів знаходити власний спосіб роботи, аналізувати способи роботи інших учнів під час уроку, вибирати й засвоювати найбільш раціональні.
Елементи різних технологій застосовують і інші вчителі: Недоборська Г.Г., Костюк В.В., Канонік З.Ф. – навчання у грі та проектну діяльність на уроках читання; вчитель математики Ганенко В.П. – навчання у грі; вчитель математики та фізики Жданова А.М. – інтерактивне навчання.
Найбільш поширеними є самостійна, індивідуальна, групова робота (Тінішина О.О., Ганенко, , Левченко, Балагуш К.В.); робота в мікрогрупах, парах (Касумян І.Т., Олійник Л.І.); ділові та рольові ігри ( Костюк, Бєла, Канонік).
Застосування інноваційних технологій, безумовно, є позитивним фактом в розвитку освіти. Проте, при їхньому застосуванні педагог стикається з певними труднощами і щоб їх подолати та перетворити слабкі сторони технологій на сильні, треба пам’ятати:
· Інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки, як учнів, так і педагога.
· Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізовувати особистісно-орієнтоване навчання.
· Якщо застосування вами інтерактивних технологій у конкретному класі веде до протилежних результатів – треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до використання подібних методів. Можливо, варто обговорити цю ситуацію з учнями (чи правильно ви розумієте й використовуєте технології, чи готові ви й учні до їх використання?)
Рекомендації:
· Для ефективного застосування інтерактивних технологій, зокрема, для того, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу й глибоко його вивчити (а не перетворити технології на безглузді "ігри заради самих ігор"), педагог повинен старанно планувати свою роботу):
· дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
· відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які дали б учням "ключ" до засвоєння теми;
· на одному занятті можна використовувати одну (максимум - дві) інтерактивних вправи, а не цілий калейдоскоп;
· дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема, акцентуючи увагу на іншому матеріалі теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.
· проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.
· Для зміцнення контролю за ходом навчання на підставі інтерактивних технологій викладач має попередньо добре підготуватися:
· глибоко вивчити й обміркувати матеріал, у тому числі й додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
· ретельно планувати й розробляти заняття:
· визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання й можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
· мотивувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем; оголошувати очікувані результати заняття і критерії оцінки роботи учнів;
· передбачити різноманітні методи привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групі тощо.
Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.
Процес навчання – не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової праці учня та його власної активної позиції в цьому процесі. Пояснення та демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.
